Лейбельман Міра Соломонівна

 
 

(1924 р. - 2004 р.)

 
     
  Leibelman  
     
 

Прізвище Міри Соломонівни Лейбельман було і є справжньою легендою дитячого туризму України.

Чимало було в долі - робота в санітарному поїзді під час Великої вітчизняної війни, вожатські роки в київських школах та у славетному "Артеці". Саме тоді - в традиційних походах по передмістях Києва, по гірських стежках Аю-Дага починався її шлях в дитячий туризм.

Потім доля привела її до республіканської станції юних туристів, згодом вона стала завучем міської дитячої туристської станції. А 1978 року вона очолила міську станцію юних туристів і працювала на посаді директора до останнього дня життя. Саме ця робота стала головною справою її життя.

За цей час очолювана Мірою Соломонівною станція увійшла до числа найкращих позашкільних закладів СРСР, УРСР, а згодом і незалежної України. Мабуть не порахувати всіх походів, в яких побували за ці роки юні туристи Києва, всіх вчителів, хто "став на туристську стежку" від дверей будинку на Саперному Полі, всіх тих, хто завдячував Мірі Соломонівні за підтримку, допомогу, теплі слова та високі нагороди. Свого часу не всі підтримували її ідею призначення в кожній школі, районі відповідального за туристську робота, але наполегливість дала взнаки - нині вже важко навіть уявити, що колись таких громадських посад в школах та районах нашого міста не було. Її ідеєю та любимим "дитям" були традиційні "каштанівські" семінари, які були місцем щорічної зустрічі київських туристів-вчителів, місцем де розпочиналися нові справи, зустрічалися старі друзі та знаходили нових.

Разом з усією країною, усією системою позашкільної освіти дитячий туризм Києва пережив складні часи початку 90-х. Дитячу туристську станцію було реорганізовано на Міжнародний центр дитячого та юнацького туризму. Важко уявити, скільки сил та наполегливості довелося прикласти Мірі Соломонівні, щоб зберегти (хай і в скороченому вигляді) літні туристські табори, в яких щорічно оздоровлювалися тисячі юних киян. Навіть тепер, після появи нових державних кордонів, завдяки збереженим зв’язкам та традиціям групи київських туристів йдуть в походи не лише просторами рідної землі, але й вирушають в складні подорожі до Хібін, Карелії тощо. І перший зліт юних туристів міст-героїв СНД недарма було в 1994 році проведено саме в Києві - адже Міра Соломонівна - єдина на той час серед директорів дитячих туристських центрів СНД учасник Великої Вітчизняної - була серед ініціаторів та найпалкіших прибічників цього заходу.

Чимало нагород було в Лейбельман М. С. - звання Заслуженого вчителя України, ордени "Знак Пошани" та "Княгині Ольги 3 ступеню, знак "Почесний працівник туризму України", вона була почесним академіком Міжнародної академії дитячого та юнацького туризму та краєзнавства. Але найціннішою нагородою для неї були, напевно, визнання, любов та повага тисяч дітей, їх батьків, вчителів.