Чуловський Володимир Іванович  
 

(20.09.1951 – 20.04.2011р.)

 
     
  Chulovskij  
     
 

Володимир Іванович Чуловський народився 20 вeресня 1951 року в м. Борщові Тернопільської області.

З 1957 року проживав у м.Кременці. Вчився у СШ № 1, яку закінчив у 1968 році, потім вступив до Кременецького педінституту. У 1969 році інститут було переведено у м. Тернопіль. Навчаючись у Тернополі, потоваришував з членами міського Гірського клубу і вже у 1969 році взяв участь у сходженні на Говерлу. З того часу і почалося його захоплення гірським туризмом і скелелазінням.

З 1970 року неодноразово був учасником і керівником гірських туристських кваліфікаційних походів Карпатами, Кавказом, Паміром і Тянь-Шанем. За його плечима походи ІІІ – V категорії складності.

По закінченні інституту, після служби в армії, Володимир Іванович повернувся у Кременець, працював організатором позакласної роботи і керівником туристського гуртка Дунаївської ЗОШ, з 1979 року був вчителем біології і керівником туристського гуртка Великобережецької ЗОШ, з 1983 року займав посаду заступника директора Бережецької ЗОШ.

Володимир Іванович був активним учасником Всесоюзних і Всеукраїнських змагань з туризму і скелелазіння, організовував обласні та районні змагання, працював як тренер, представник команди, учасник і суддя.

Разом з В. О. Радзієвським і Р. Р. Гудимою був організатором і керівником відділення учительських навчально-тренувальних зборів-походів Карпатами, Кавказом.

З 1980 Володимир Іванович був суддею туристсько-спортивних змагань різних рівнів, з 1984 року – беззмінним Головним суддею районних змагань, заступником Головного судді, Головним суддею обласних туристсько-спортивних змагань школярів і педпрацівників.

З 1985 року Володимира Івановича запрошували на Всеукраїнські туристсько-спортивні змагання на посаду начальника дистанції, заступника Головного судді з виду, судді-інспектора.

В. І. Чуловський – відмінник освіти України, нагороджений грамотами та відзнаками районного, обласного відділів освіти, Міністерства освіти України, Республіканського центру туризму, Суддя Національної категорії.

Володимир Іванович дуже любив життя, оберігав природу, поважав людей, був надійним другом і мудрим наставником. Друзі називали його West. Він казав: «У людини можна забрати все, крім мрії, а моя найбільша мрія – гори».

Пішов з життя 2 квітня 2010 року.